Безкоштовний онлайн-інструмент аналізу першопричин · для груп
Знайдіть першопричину проблеми, яка повертається знову і знову.
Запитайте людей, які з нею живуть. Кожен записує причини, які бачить; потім група оцінює, пара за парою, яка причина породжує яку. Ви отримуєте мапу першопричин — а не голосування за симптоми — і список того, що треба змінити, від якого ніхто не відмахнеться.
Одна кімната, одне питання: чому доставки запізнюються?готова мапа
Картка з найбільшою кількістю голосів — та, куди веде кожна стрілка. Причина, на якій вона тримається, не отримала жодного голосу. Голосування знаходить те, що болить; мапа знаходить те, що треба виправити.
75%Кожен зв’язок на мапі підтвердили три чверті опитаних, пара за парою.
Збережено, не усередненоДе група розійшлася, мапа так і каже. Нічого не згладжується до більшості.
Від 12 до 60 000Кімната ділиться на групи приблизно по п’ятнадцять осіб; кімнати з одного питання складаються в одну мапу.
Три дії людей, один результат для вас. З ведучим або без; без дня на семінар. Люди беруть участь із телефону, по кілька хвилин: у сумі кілька реальних годин, розподілених на дні або за один присід, як зручніше групі — або у відеодзвінку для кожної групи, якщо він вам потрібен. Унизу сім етапів; знати треба три.
Запитати
Відкрийте кімнату, надішліть посилання. Кожен пише причини, які бачить, на своїх картках, перш ніж побачить чужі. Імен на картках немає.
Близько десяти хвилин на людину
Оцінити
Кожен відповідає на одне коротке питання за раз: чи погіршує ця причина ту? Зв’язок потрапляє на мапу, лише якщо так кажуть три чверті. Розкол лишається розколом.
У сумі кілька годин, у своєму темпі
Мапа, потім дії
Першопричини ліворуч, те, що відчувають люди, праворуч, суперечки позначені. Потім група пропонує дії й оцінює кожну проти кожної першопричини — це не список побажань.
Ваше: зберігати, цитувати, вбудовувати
Більше ніж одна група? Кімната сама ділиться на групи приблизно по п’ятнадцять осіб, у кожної своя стіна; скільки завгодно кімнат можуть узяти те саме питання, і їхні мапи складаються в одну, яка показує, скільки груп знайшли кожен зв’язок. Як це працює →
Що вміє мапа, чого не вміє петиція
Петиція каже, скільки людей чогось хочуть. Мапа каже, чому це повторюється, вердиктом самої групи, зв’язок за зв’язком — і що змінювати насамперед.
Вона лягає на стіл
Готова мапа — це документ: кожен зв’язок у ній вирішили три чверті тих, хто його оцінював, і кожне твердження має сторінку, яка показує, хто його висунув і як його вирішено. Передайте її тому, хто може щось змінити. Як настрій її не відкинути.
Вона перетворює гнів на вимоги, яких можна домогтися
Кімната оцінює кожну дію проти кожної першопричини. Виходить короткий список конкретних змін, кожна з причинами, які вона зрушує. Група може порахувати, що отримала — три з восьми — і повернутися по решту.
У ній немає лиходія
Мапа називає причини, а не винних, і нікого всередині кімнати не названо. Ті, хто захищає директорку, і ті, хто хоче її відставки, можуть стояти за однією мапою, бо вона каже, що раз у раз іде не так, а не кого звинувачувати.
Для кого
Будь-яка проблема, що повертається знову і знову, де люди, які знають причину, розкидані по змінах, відділах чи цілому місту, і ніхто їх як слід не запитав.
Лікарні та клініки
Чому у приймальному відділенні так довго чекають?
Медсестри, санітари, лікарі та реєстратура бачать кожен свій шматочок. Мапа складає шматочки по порядку.
Робочі місця
Чому хороші люди й далі звільняються?
Вихідні інтерв’ю називають останню краплю. Ті, хто залишився, знають, на що вона падає.
Операції та безпека
Чому той самий інцидент повторюється?
Розбір інциденту всією бригадою, де кожен зв’язок підтверджено і кожну суперечку занесено в запис.
Школи та університети
Чому відвідуваність і далі падає?
Учителі, батьки та учні в окремих групах з одного питання; їхні мапи зливаються.
Міста та держоргани
Чому тут недоступне житло?
Консультація, яка дає причинну картину, а не ранжований список побажань. Брати участь можуть тисячі.
Стратегія та регулятори
Що насправді за цим стоїть?
Для роботи, яка зазвичай закінчується списком від консультанта: мапа з походженням кожного висновку і те, чого не вдалося вирішити.
Організатори та кампанії
Чого ми насправді хочемо домогтися?
Шістдесят людей, розгніваних одним і тим самим, рідко сходяться в тому, чому. Складіть мапу: корені — це вимоги, а мапа лягає на стіл. Для організаторів →
У кожного з них своє місце. Жоден не каже групі, що чим спричинене, з доданим вердиктом самої групи. Найближче — вікі: вікі — це люди, які разом пишуть одну сторінку; тут люди разом складають мапу причин і наслідків, зберігаючи розбіжності. Докладні порівняння → · Вісім форматів у малюнках →
Опитування чи анкета
Семінар із ведучим
«П’ять чому», діаграма Ісікави
True Causes
Хто міркує
Ніхто; відповіді підраховують
Кімната, яку веде той, хто першим задав рамку
Один аналітик або невелика команда
Усі, по одній парі причин за раз
Що вимірюється
Що найбільше болить цього тижня
Про що кімната може домовитися за день
Один ланцюжок міркувань
Що чим спричинене, при трьох чвертях голосів
Що ви отримуєте
Рейтинг
Фліпчарт і список
Діаграму
Мапу першопричин, кожен зв’язок із походженням
Незгода
Усереднюється
Згладжується
Не фіксується
Зберігається, позначається на мапі, передається іншій групі
Скільки людей
Скільки завгодно
Від десяти до тридцяти, у залі
Команда
Від дюжини до десятків тисяч, онлайн, із телефону
Чому голосування не знаходить причину
Кевін Дай назвав це ефектом хибних пріоритетів: у складній ситуації проблеми, які люди ставлять найвище, незмінно опиняються найдалі за течією. Склад називає помилки комплектації, приймальне відділення називає час очікування, міністерство називає довіру суспільства — і кожне з цього є наслідком. Потягніть повзунок.
Дванадцять проблем, розташованих за причинами
Обведені точки ліворуч — справжні рушії: тихі, структурні, рідко в кого на думці. Праворуч те, що люди відчувають тиждень за тижнем. Повзунок задає, як кімната вирішує, що важливо.
зовсім ні
3 / 5 справжніх причин названо, якщо зупинитися на голосуванні
4 / 5 названо після побудови мапи, з місцями, зарезервованими для пропущених ідей
Тут ніхто не голосує погано: видимі проблеми — ті, що коштують вам дорого цього тижня, і саме тому вони перемагають. Ілюстрація механізму; виміряні цифри в таблиці доказів.
Spreadthink. Посадіть п’ятнадцять обізнаних людей в одну кімнату, і їхні пріоритети ледь перетнуться — у наших прогонах 61–89% усіх запропонованих пунктів отримують бодай один голос. Не тому, що хтось помиляється, а тому, що складна ситуація перевищує те, що здатна охопити одна людина.
Чому б просто не ставити кращі питання? Бо причина, за яку ніхто не голосує, ніколи не розглядається, як би добре ви не питали. Тому метод тримає кілька місць відкритими для пропущених ідей, які приходять із джерелом.
Чому не дати вирішувати ШІ? Модель може прочитати аргумент і перетворити його на структуру — наша це робить. Судити про нього їй не дозволено ніколи. Кожен вердикт тут виносять люди або обчислює фіксоване правило.
Сім етапів, у кожного своє завдання
Кожна група проходить усі сім на своїй стіні. Ведучий відкриває і закриває кожен етап, або це робить годинник. Відеодзвінки вбудовано: Уточнення і Структурування можна провести дзвінком для кожної групи, у Jitsi, без запису.
Збір
Одна ідея на картку, одне твердження на ідею, у відповідь на одне вихідне питання.
Уточнення
Автори уточнюють зміст. Дублікати об’єднуються лише за згоди обох авторів — щоб популярне формулювання не могло розмножитися.
Групування
Люди зв’язують ідеї, які вважають схожими; зв’язок тримається, коли його незалежно провели двоє. Назви приходять останніми і ніколи не визначають голосування.
Відбір
Фіксований бюджет наліпок за важливість плюс місця, зарезервовані для пропущених ідей, які хтось може підкріпити доказами.
Структурування
Чи суттєво A впливає на B? Відповідь пара за парою при 75% поданих голосів; наслідки виводяться безкоштовно.
Мапа
Причини, найглибші першими. Петля зворотного зв’язку рахується як одна глибока причина; те, з чим нічого не пов’язано, показується, а не відкидається.
Дії
Запропонувати, що робити, потім оцінити кожну дію проти кожної першопричини окремо. Порівняти плани. Записати прогнози.
Усе разом за сорок секунд.
Кожна кімната — колективний розум; разом вони рій, без вулика і без матки.
Зала вміщує двісті людей. В інтернету немає зали. П’ятнадцять людей, що обговорюють онлайн, — не найважче. Найважче — це сорок кімнат, що працюють над одним питанням і приходять до однієї відповіді, потім чотири тисячі, без зростання чийогось навантаження. У кожної групи своя стіна; кімнати з одного питання об’єднуються, як би його не сформулювали; кілька карток мандрують між кімнатами, люди ні; і мапа кожної групи складається в одну, з опублікованими, а не усередненими суперечностями.
Питання і є організатор. Нікому не треба збирати кімнати чи тримати їх укупі: питання публікується, кімнати самі відкриваються для всіх з адресою в тому місці, якого воно стосується, і мапи складаються в одну. Люди факультету чи компанії можуть відкрити її кімнату, не питаючи факультет чи компанію. Жоден комітет цього не скріплює: тисячі людей у кімнатах по п’ятнадцять, кожен відповідає на одну пару за раз, і виходить ціле, якого нікому з них не треба було тримати в голові.
Шістдесят тисяч людей, і ніхто цим не керує: питання опубліковано, поштовий домен — це двері, а люди місця самі відкривають його кімнату.
Що постає. Знання, потрібне для складної проблеми, розпорошене. Жодна кімната не бачить проблему цілком; кожна тримає її частину. Кожна кімната пише свої причини, перш ніж щось прийде ззовні, тож кімнати спершу досліджують, а потім діляться. Потім мандрують кілька вибраних, різних карток, і кожна кімната судить про них як про свої. Поки кімнати судять, їм не показують вердиктів інших, тож згоду між кімнатами знайдено, а не списано, а одна організація рахується як один голос, скільки б кімнат вона не відкрила. Де кімнати розходяться, пара йде до інших кімнат, а те, чого вони не можуть вирішити, публікується як спірне. На виході не перелік найбільших проблем, а те, як вони рухають одна одну: мапа причин, якої жодна кімната не змогла б намалювати сама, товща там, де більше кімнат незалежно знайшли той самий зв’язок. Чому кімнати не йдуть одна за одною.
Нова кімната може отримати те, що пропустила. Щойно її власні люди запишуть свої, до неї можуть надійти найсуттєвіші причини, знайдені попередніми мапами з її питання або кімнатами, з якими її об’єднано; кілька вибраних, різних карток мандрують між кімнатами; а приватна кімната — компанії, лікарні, міністерства — може прийняти те, що знайшли публічні кімнати з її питання, і ніщо її власне не виходить назовні. Це друга половина рою: він пам’ятає, це колективна пам’ять про те, що знайшли попередні кімнати. Прочитайте готові мапи, перш ніж відкривати кімнату; осяяння, можливо, вже там, і на ньому можна будувати.
Ніхто не координує кімнати: кілька вибраних, різних карток мандрують між ними, а зв’язок, який багато кімнат підтвердили незалежно, важить більше.
Щоб жодна людина, фракція чи гучний голос не могли викривити мапу. Як їх перевіряли.
Розділене голосування — це не “ні”
Якщо група розійшлася в думках про те, чи впливає одна причина на іншу, пара не записується як “немає впливу”. Вона лишається відкритою, і якщо ніхто не може її вирішити, вона з’являється на мапі як спірна.
Розкол вирішує інша група
Відкрита пара йде двом іншим групам, обраним жеребом, щоб ніхто не міг підібрати дружню. Вони відповідають окремо, і обидві мають зійтися. Яка група отримує які питання, чергується.
Ідею з малою кількістю голосів усе одно можна розглянути
Кілька місць у короткому списку залишено для ідей, яким не вистачило голосів. Будь-хто може висунути таку, долучивши джерело; вона займає місце, щойно друга людина погодиться, що джерело стосується справи.
Групування ідей потрібне лише для читання
Люди групують схожі ідеї, щоб довгу стіну було легше читати. Групи ніколи не впливають на голосування чи результат. Інакше той, хто проводить межі, міг би керувати підсумком.
Причини і пріоритети вирішуються по-різному
Чи впливає одна причина на іншу — питання факту: три чверті голосів, і вона потрапляє на мапу. Наскільки щось важливе — питання цінностей: у всіх ті самі п’ять голосів, і результат повідомляється, а не “ухвалюється”. Вимагати три чверті для пріоритетів означало б стерти те, що важливе меншості.
Коли суперечка про логіку, скажіть це
Спірні пари несуть два різні спори. Платформа їх розділяє, бо лише в одного з них є механічна відповідь. Спробувати перевірку логіки →
Зсувається одне слово. Обидва засновки лишаються, обидва висновки лишаються, а аргумент із неспростовного стає хибним. Групи сперечаються про це годинами, не помічаючи, який із двох тримають.
Що може вирішувати машина. Чи випливає висновок — це обчислення, і воно не коштує голосів. Чи істинний засновок — ніколи не справа машини: це йде панелі, з доданими доказами.
Питання, які ставлять першими
Скільки триває діалог?
Кілька реальних годин на людину: близько десяти хвилин на картки, коротке уточнення і пари, на які йде найбільше. Розподіліть їх на дні або пройдіть за один присід, як дозволяють зосередженість групи і кількість карток; ведучий закриває кожен етап, або це робить годинник. Мапу можна читати, щойно вона склалася.
Скільки людей може брати участь?
Від дюжини до десятків тисяч. Кімната сама ділиться на групи приблизно по п’ятнадцять осіб, у кожної своя стіна. Скільки завгодно кімнат можуть узяти те саме питання, і їхні мапи складаються в одну, яка показує, скільки груп знайшли кожен зв’язок.
Чи потрібні учасникам обліковий запис або електронна пошта?
Ім’я користувача і пароль; без пошти, якщо тільки ведучий не попросить підтверджені адреси, щоб одна людина була одним учасником. Адреси ніколи не зберігаються, лише хеш із ключем. У діалозі нікого не називають на ім’я, а через тиждень після завершення кімната запечатується: вона забуває, хто в ній був.
Скільки це коштує?
Безкоштовно до 100 осіб. Більші організації платять за тарифом; зареєстровані неприбуткові організації отримують тариф Pro безкоштовно. Тарифи і ціни →
Де тут ШІ?
Модель може запропонувати точніше формулювання питання, поставити авторові уточнювальне питання і прочитати аргумент як структуру. Вона ніколи не виносить вердикт: кожен зв’язок на мапі береться з голосів людей або з фіксованого правила, і ви бачите, з чого саме.
Що я отримую в підсумку?
Мапу першопричин, де кожен зв’язок показує, як його вирішено, запис того, про що група не змогла домовитися, дії, оцінені проти кожної першопричини, і сторінку для кожного твердження, яку можна цитувати, вбудовувати або читати як JSON. Вирішувати, що робити, і відповідати за це залишається вам.
Чи можна відкрити кімнату всередині установи без її дозволу?
Так. Кімната може відкритися для домену, тож будь-хто з адресою факультету, лікарні чи компанії може відкрити її кімнату, а решта — увійти. Нікого всередині не названо, а мапа називає причини, а не людей. Установа отримує мапу — зазвичай уперше бачачи всю картину.
Що з нею відбувається потім?
Через тиждень після завершення кімната запечатується: вона забуває, хто в ній сидів; залишається лише ім’я ведучого, під яким було опубліковано питання. Мапа, запис кожної оціненої пари, дії та прогнози залишаються, зі сторінкою для кожного твердження. Кампанія може повернутися через рік і вказати точно, що було обіцяно і що зрушилося.
Що визначає ведучий?
Питання та його рамки, хто і як може приєднатися, темп етапів і коли закривається кожен, чи кімната приватна, чи в загальному списку, і що йде далі: дії, план, прогнози. Чого не визначає ніхто — то це самої мапи: ні ведучий, ні будь-яка одна група в кімнаті. Зв’язку потрібні три чверті поданих голосів, а питання, що розділило групу, йде до інших груп. Саме це робить результат цінним: ніхто не зможе сказати, що ви його спрямували.
Чи може фасилітатор вести діалог?
Так. Ведучий кімнати може бути фасилітатором, а етапи Уточнення і Структурування можна провести дзвінком для кожної групи, який веде фасилітатор. Без фасилітатора етапи тримаються на правилах. Фасилітатори, знайомі зі Структурованим демократичним діалогом, можуть пропустити уроки.
Чи може приватна організація скористатися тим, що знайшли публічні кімнати?
Так. Приватна кімната може попросити отримувати картки з публічних кімнат з того самого питання: причини, які знайшли інші, надходять на її стіни, і ніщо її власне не виходить назовні. Будь-яку готову публічну мапу і будь-яку спільну мапу може прочитати кожен, а форма, що відкриває кімнату, повідомляє, якщо питання вже ставили.
Спираючись на опубліковані праці
Метод — структурований демократичний діалог (Structured Democratic Dialogue): п’ятдесят років рецензованих праць і сотні задокументованих діалогів, від Ворфілда і Карденаса до Христакіса, Бауша, Лауріса і Дая. Вони назвали масштаб його найжорсткішою межею; зняти цю межу — те, заради чого створено цю платформу. Один навмисний відступ: у діалозі нікого не називають на ім’я, бо на роботі або в розколотій громаді саме ім’я заважає людям написати правдиву картку.
Polis, Remesh і Habermas Machine питають, у чому сходиться натовп. Тут питають, що чим спричинене, і зберігають те, чого вирішити не вдалося. Наука про механізм, правила, перевірені проти блокового голосування і реалізація — це те, що додаємо ми.
Принесіть питання, про яке сперечалися надто довго.
Одна група може пройти все за кілька реальних годин, розподіливши їх як зручно. У підсумку у вас мапа, список першопричин, запис того, про що не вдалося домовитися, і кожен зв’язок, що показує, як його вирішено — документ, який переживе зібрання, кампанію і людей, які її вели.
